Рішення профспілкового органу про надання згоди на звільнення працівника не може бути предметом окремого судового розгляду.
Такого правового висновку дійшла колегія суддів судової палати у цивільних справах ВССУ, розглянувши 11 березня 2015 року в судовому засіданні справу за позовом до профспілкового комітету про визнання його рішення незаконним.
Як пояснили “
ЗіБ” у ВССУ, відповідно до матеріалів справи позивач вважав незаконним надання профкомом згоди на його звільнення, оскільки профкому було надано недостовірну інформацію щодо неможливості переведення позивача на іншу посаду.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, відмовив у задоволенні вимог, вказавши, що профком при вирішенні питання про надання згоди на звільнення діяв відповідно до чинного законодавства, у межах, визначених ст.43 Кодексу законів про працю.
Водночас, як вказав у рішенні ВССУ, відповідно до Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» в судовому порядку може бути оскаржено лише рішення профспілкового органу, в якому порушено вимогу про розірвання трудового договору (контракту) з керівником підприємства, установи або організації.
Відповідно до ч. 6 ст. 39 цього Закону рішення профспілки про ненадання згоди на розірвання трудового договору має бути обґрунтованим. У разі, якщо в рішенні немає обґрунтування відмови у згоді на звільнення, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу профспілки.
Оскільки спірне рішення профспілкової організації при вирішенні питання про звільнення працівника з роботи має рекомендаційний характер, законом порядок його оскарження не передбачений, правову оцінку цьому рішенню було надано при вирішенні іншої цивільної справи, його оскарження в судовому порядку не передбачено законом, отже, позов про визнання неправомірним рішення профспілки не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
_03_03.png)
