В листопаді минулого року було внесено зміни до Кримінального кодексу стосовно застосування інституту спеціальної конфіскації. Не пройшло і кілька місяців як парламенту знову пропонують внести зміни в ці статті КК.
Відповідний законопроект №4054 “Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо виконання рекомендацій, які містяться у шостій доповіді Європейської Комісії про стан виконання Україною Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, стосовно удосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації” було запропоновано ВР Петром Порошенком.
Проектом плануються внести зміни до ст. 96-1 КК, визначивши, що спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених КК, за умови вчиненняумисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною КК, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого:
ч.1 статті 150 (експлуатація дітей);
статтею 154 (примушування до вступу в статевий зв'язок);
ч.2 і 3 статті 159-1 (порушення порядку фінансування політичної партії, агітації);
ч.1 статті 190 (шахрайство);
статтею 192 (заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою);
ч.1 статей 204, 209-1, 210 (незаконне виготовлення і збут підакцизних товарів, порушення вимог законодавства про протидію легалізації доходів, нецільове використання бюджетних коштів);
ч.1 і 2 статей 212, 212-1 (ухилення від сплати податків);
ч.1 статей 222, 229, 239-1, 239-2 (шахрайство з
фінансовими ресурсами, незаконне використання знака для товарів і послуг, незаконне заволодіння землями);
ч.2 статті 244 (порушення законодавства про континентальний шельф);
ч.1 статей 248, 249 (незаконне полювання);
ч.1 і 2 статті 300 (ввезення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства, нетерпимість, дискримінацію);
ч.1 статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362 (виготовлення і розповсюдження порнографічних предметів, створення місць розпусти, посів або вирощування снотворного маку чи конопель, незаконне виробництво прекурсорів, несанкціоновані дії з інформацією, яка обробляється в комп'ютерах);
статтею 363 (порушення правил експлуатації комп'ютерів, комп'ютерних мереж);
ч.1 статей 363-1, 364-1, 365-2 КК (перешкоджання роботі комп'ютерів, зловживання владою, зловживання повноваженнями особи, яка надає публічні послуги).
Діюча редакція ст.96-1 КК передбачає застосування спецконфіскації лише за вчинення злочину,передбаченого статтями 146–150-1, 152–156, 190–192, 198, 201, 209–212-1, 222, 233, 255–260, 301–320, 354, 361–365-2, 368–369-3 Кримінального кодексу.
Гроші, цінності, в тому числі кошти, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, інше майно, підлягають спеціальній конфіскації у третьої особи, якщо вона набула таке майно безоплатно або в обмін, у тому числі на суму, значно нижчу ринкової вартості, і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 ч.1 ст.96-2 КК (одержані внаслідок злочину, були предметом злочину тощо).
Окрім того, проектом пропонується вилучити з КК положення, які передбачають, що спеціальна конфіскація не застосовується у разі вчинення особою злочину з необережності.
Документ також передбачає і внесення змін до Кримінального процесуального кодексу в частині застосування арешту майна. Згідно з проектом арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення за ухвалоюслідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Про попередні зміни в частині спецконфіскації читайте тут.
«Закон і Бізнес»